Назва фестивалю

Опис

«Гуцульська бринза»

(м. Рахів)

Фестиваль є візитівкою Рахівського району і однією з найяскравіших сторінок культурно-мистецького життя Закарпаття. Вже більше десяти років він демонструє кращі здобутки та традиції Гуцульщини: культуру, побут, ремесло та знану гостинність.

Фестиваль-ярмарок «Гуцульська бринза» започатковано в 1999 році. Це свято повноправно входить у наше життя, як традиційний щорічний підсумок відродження і розвитку на Рахівщині тваринництва і вівчарства зокрема.

Тому сьогодні для рахівчан вівчарство, - це не лише одна із традиційних і найбільш оптимальних у високогірних умовах галузей сільського господарства, але й складова самобутньої історії, етнографії і культури Рахівщини. Їх відродженню і розвитку сприяє цей фестиваль, який проводиться з ініціативи і за матеріальної підтримки районних держадміністрацій, ради, міської, селищних, сільських територіальних самоврядних громад.

Найпершим оберегом на кожній полонині для вівчарів і отар споконвіків є полонинська ватра. Після того, як запалає полонинська ватра на фестивалі «Гуцульська бринза», відбувається огляд виставок-експозицій, які традиційно готують територіальні громади населених пунктів району.

Цікавою є й низка конкурсів, під час яких свою творчість демонструють коломийкарі, трембітарі та сопілкарі. Закінчується свято масовим гулянням За даними організаторів фестивалю, на свято збираються майже 10 000 гостей.

«Барви Квасівського ліжника»

(с. Кваси)

Ліжник – ковдра виготовлена з овечої вовни із своєрідним, притаманним певному регіону Гуцульщини, кольоровим орнаментом, є невід'ємним атрибутом гуцульського побуту. Мета фестивалю-ярмарку «Барви Квасівського ліжника» - збереження не лише ліжникарства, а й інших місцевих народних традицій та звичаїв, якими споконвіків славляться Кваси, а ще – прагнення продемонструвати вміння наших людей господарювати, вишивати, майструвати, куховарити, співати і танцювати, зберегти і передати молоді самобутні звичаї, розвивати сільський туризм, залучати інвесторів, відкривати нові проекти для розвитку інфраструктури села, покращення добробуту його жителів та сільської громади.

«Гуцульська ріпа»

(с.Лазещина, перша неділя вересня)

Ріпа – місцева назва картоплі. Саме картоплі широковживаному в меню гуцула овочу приурочується обласне свято «Гуцульська Ріпа». Основа дійства відбуваються в урочищі Клива. Там можна придбати різноманітний крам: від одягу до продуктів харчування, а також скуштувати домашніх страв та інші ласощі. На святі можна скуштувати тертої, вареної, смаженої, пареної, печеної картоплі, ріп’яні галушки, вареники з бринзою, дерунами, коржами, ріп’яниками, милайниками, ріпою з бринзою, варениками з ріпою.Крім смачної кухні, для сотень гостей організовується змістовний відпочинок на лоні природи з концертною програмою та конкурсами.

Міжнародний фестиваль гумору та сатири
"Бербиницьи фіглів"

(смт.Ясіня липень)

Бербениця фіглів (діжка жартів) – міжнародний фестиваль гумору та сатири, який щорічно всередині липня проводиться у смт. Ясіня. Проведення свята проводиться у день селища. Основною темою фестивалю є гуцульські жарти над власним життям у горах з його принадами і проблемами. Фестиваль триває два дні, під час яких професійні і самодіяльні жартівники з України, Румунії та Угорщини бавлять слухачів автентичним народним фольклором. Вірші, анекдоти, гуморески, а також вистави - карпатські гуцули, бойки, лемки й русини розказують, співають, виконують властивими їм діалектами. Гуцульський гумор до смаку й закордонним українцям. До переліку заходів фестивалю також входить презентація екскурсійних програм, ярмарок виробів народного ремесла, конкурс етнічного одягу та найкращої вишиванки. Селищем проходить парад з бербеницею (діжкою) на бричці у супроводі троїстих музик, учасників і глядачів.

"Видричанська вишиванка"

(с.Видричка, липень)

Вишиванка (сорочка оздоблена вишитими різного кольору вставками) – є однією з основних частин ансамблю гуцульського одягу. Вишиті орнаменти на вишиванках різняться у кожному селі Рахівщини. Фестиваль покликаний показати багатство оздоблення гуцульського одягу, процесів його виготовлення, роз’яснити його символіку та дати новий поштовх до наслідування етнічних, національних особливостей при створенні сучасного одягу. Впродовж фестивалю проводиться показ робіт майстрів вишивання в номінаціях: вишиванка ниточками; вишиванка "пацьорками"; вишита скатертина; вишитий рушник; гуцульський сувенір. Неодмінним є також виступи гуцульських колективів пісні і танцю, проведення різного роду розважальних конкурсів та масові гуляння.

«Бичківські голубці»

(смт. Великий Бичків, серпень)

Фестиваль «Бичківські голубці» «молодий» фестиваль, але вже набув широкого розголосу, мабуть, через загальноукраїнську любов до цієї страви та завдяки щирості, привітності та працелюбності бичківлян. Фестиваль приурочений до Дня селища. У 2010 році на цьому фестивалю був встановлений рекорд Закарпаття по приготуванню голубців, яких було приготовлено 25 видів Проведення фестивалю відбувається на високому рівні, за участю районного та обласного керівництва, виступів фольклорних колективів з різних куточків Гуцульщини, сучасних музичних гуртів. Фестивалю передують урочистості в ході яких відзначають актив селища, проводяться святкові заходи та спортивні змагання, масові гуляння.

Берлибашський банош

(с. Костилівка, травень)

Берлибашка – це історична назва села Костилівка, та назва полонини на якій випасають худобу місцеві господарі. Банош – етнічна гуцульська страва, яка споконвіків готувалася вівчарями на полонинах. Інгредієнтами страви є сметана та кукурудзяна мука. Саме банош є візитною карткою цього фестивалю, і щороку цієї страви готують все більше і більше. Місцеві кухарі так само готують дуже смачні голубці, вареники, деруни, домашню ковбасу, бринзу і багато інших родзинок гуцульської кухні. Запити ласощі можна специфічними напоями, настояним на гірських травах. Неодмінною частиною фестивалю є виступи місцевих колективів пісні і танцю, народні гуляння та інші розважальні заходи.

«Марцишор»

(с.Біла Церква)

Свято «Марцишор» (в перекладі з румунської – «березнянка») – традиційне свято зустрічі весни і бере свій початок з 1989 року. Це свято, окрім збереження румунських звичаїв, обрядів, пісень та танців, сприяє встановленню культурних та економічних зв’язків з етнічними румунами інших країн світу. В ході святкування відбуваються виступи румунських фольклорних колективів, як місцевих так і за кордону, приготування національних румунських страв з подальшим пригощанням гостей фестивалю, гала-концерт.