|
Програма туру |
|
ДЕНЬ 1. м. Львів – м. Рогатин – м. Галич – м. Івано-Франківськ – м. Коломия - с. Княждвір |
|
Вранці зустріч в аеропорту або на залізничному вокзалі м. Львів. Екскурсія Львів – Рогатин «Від міста Лева до міста Роксолани». Оглядова екскурсія містом Рогатин з відвідуванням Церкви Різдва Пресвятої Богородиці — (храм будувався вже у ХІІ-XІV століттях і є однією з найдавніших культових споруд України, у якій змішались архітектурні стилі готика і бароко) та церкви Святого Духа (1490-ті роки) - пам'ятки архітектури національного значення, яка рекомендована до Списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Переїзд Рогатин – Галич з екскурсією в с. Шевченкове для огляду однієї з найстаріших церков України – церкви святого Пантелеймона. Обід у м. Галич Оглядова екскурсія по сучасному Галичу з ознайомленням екскурсантів з його пам’ятками:
Оглядова екскурсія територією дитинця давнього Галича в с. Крилосі з відвідуванням:
Переїзд за маршрутом Галич – Коломия - с. Княждвір |
|
Ввечері ознайомлення та поселення у садибі «Княжий Град» у с. Княждвір www.k-grad.if.ua. Садиба «Княжий град» розташована в мальовничій історичній місцевості поряд із одним із найбільших у Європі тисовим заповідником в Княждворі. Окрім комфортних умов для проживання, туристам пропонується смачна українська кухня; бар-ресторан, оздоблений в давньогалицькому стилі, колиба, альтанки. Є всі умови для активного та сімейного відпочинку – спортивний зал з тренажерами, теніс, більярд, басейн, прокат квадроциклів, дитячий ігровий майданчик, велосипедний маршрут. Пропонуються екскурсійні послуги, кінні прогулянки та рибалка у ставку, що на території садиби. |
|
ДЕНЬ 2. с. Княждвір - м. Коломия – с. Княждвір |
|
Сніданок. Переїзд за маршрутом с. Княждвір - м. Коломия. Оглядова екскурсія «Коломия – спадок предків» середмістям Коломиї з відвідуванням музею «Писанки» та Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського. Візитною карткою м. Коломия є музей «Писанки», який відзначений проектом «Сім чудес України» як «Визначна пам’ятка України». Музей писанкового розпису, філіал Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Йосафата Кобринського - єдиний у світі, збудований у 2000 р. у формі писанкового яйця, спеціально для збереження і експонування творів писанкового розпису. Музей володіє колекцією понад 6000 писанок, з України та з-за кордону. Одним із найстаріших і найвідоміших в Україні є Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Йосафата Кобринського, колекція якого налічує понад 37 000 експонатів найрізноманітніших видів народного мистецтва у 18 експозиційних залах від періоду трипільської культури й по сьогодення. Цінною перлиною дерев’яної гуцульської архітектури є Церква Благовіщення Діви Марії (1587 р.), тут зберігається давній іконостас, Євангеліє та ікони роботи відомого українського іконописця ХІХ ст. Теофіла Копистянського. Переїзд за маршрутом м. Коломия - с. Княждвір. Обід у ресторані «Княжий Град», оздобленому у давньогалицькому стилі. Екскурсія у один з найбільших у Європі резерватів тису ягідного віком від 150-200 років - Княждвірський тисовий заказник або пішохідна екскурсія до старої солеварні (власноручне добування та варіння солі на вогні). Шлях стежиною доблесті. Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Княждвірський» - найбільше в Україні насадження тису ягідного. В заказнику площею 208 га зосереджена найбільша в Україні кількість тисових дерев, які займають 70 га. Тис ягідний – рідкісне дерево, релікт третинного періоду, тривалість життя якого наближається до 4000 років. Окремі екземпляри досягають висоти 25 метрів. Росте дерево дуже повільно, річний приріст деревини в діаметрі не перевищує 1,5 мм. Перше цвітіння і плодоношення тиса настає через 20-30 років і відбувається у квітні-травні місяці, їстівні ягоди червоного кольору визрівають в кінці серпня. Виняткова якість деревини тиса привернула увагу прадавніх народів, які використовували її для різних виробів, найчастіше для виготовлення луків, так як вона тверда, міцна, пружна. Ще в 1914 році група вчених виступила на захист Княждвірського урочища, в якому на той час нараховувалося до 30 тисяч дерев тиса. Завдяки цьому урочище було віднесено до природно-заповідних об’єктів. В 1978 році на території заказника був заснований природознавчий музей. Експозиція музею знайомить з породами рідкісних та зникаючих тварин, птахів і рослин Карпат. На території заказника впорядковані місця відпочинку, облаштовані еколого-пізнавальні стежки. Туристичний пішохідний маршрут до козацької солеварні «Чумацький шлях» тривалістю 40 хв., де туристи мають змогу власноручно спробувати добувати та варити сіль на вогні з соляної ропи. Вечеря в трапезній «Для гостей Княжих». Ночівля в садибі «Княжий град» |
|
ДЕНЬ 3. с. Княждвір – с. Шешори – м. Косів – с. Яворів – с. Криворівня – с. Верховина |
|
Сніданок. Переїзд за маршрутом с. Княждвір – с. Шешори - м. Косів. Екскурсія «Сріблясті водоспади» у с. Шешори з відвідуванням водоспадів Шешорські гуки (висота падіння – 5 м). Оглядова екскурсія містом Косів з виходом на Міську гору (висота 450 м), звідки відкривається панорама Косова та Покутсько-Буковинських Карпат. Екскурсія у Музей народного мистецтва і побуту Гуцульщини, приватні мистецькі музеї: родини Малярських, Музей гуцульського мистецтва родини Корнелюків. Обід у м. Косів Переїзд за маршрутом м. Косів - с. Яворів. Майстер-клас з виготовлення ліжників від кращих ліжникарів Гуцульщини. Самобутній центр гуцульського мистецтва с. Яворів розкинулось поміж вершинами крутих схилів Українських Карпат, поблизу Косова. Велика наявність деревини різних порід зумовила своєрідну культуру гуцулів в цілому та яворівчан зокрема. Це проявляється у архітектурі, господарських та побутових речах, декоративно-вжиткових виробів, які гуцули декорували магічними солярними знаками та оберегами. Орнаментальна гуцульська різьба – це окрема ділянка української образотворчості, на якій можна простежити весь розвиток тих чи інших предметів від найпримітивнішого до найскладнішого типу. Здавна Яворів славиться ліжниками – грубими вовняними покривалами з рельєфною поверхнею і довгим пухнастим двостороннім ворсом, з гуцульськими узорами з плавним переходом одного кольору в інший. Сьогодні ліжник – один з найстаріших видів інтер’єрного ткацтва, який чудово гармоніює з сучасними інтер’єрами. Туристи зможуть побачити валило – пристрій, за допомогою якого виготовляються ліжники, та матимете можливість стати учасником майстер-класу з виготовлення ліжників. Неповторною є яворівська вишивка з яскравими кольоровими контрастами, кожна деталь якої виконується місцевими майстрами з глибоким знанням традицій. Переїзд з с. Яворів до с. Криворівня Верховинського району. Оглядова екскурсія «Криворівня – село-музей під відкритим небом» з відвіданням Музею Івана Франка та музею гуцульської архітектури «Хата-гражда». На початку ХХ ст. на кілька літніх місяців це село ставало осередком української культури і літератури. У центрі села жив, творив і відпочивав майже щоліта з 1900 по 1914 рр. Великий Каменяр Іван Франко, у цьому будинку тепер міститься літературно-меморіальний музей письменника. Це село стало місцем зустрічей, праці і відпочинку видатних діячів української культури: М.Грушевського, В.Стефаника, М.Черемшини, Лесі Українки, М.Коцюбинського, О.Кобилянської, Г.Хоткевича. Тут створювались такі шедеври української кінематографії, як «Тіні забутих предків», «Анничка», «Довбуш». На присілку Заріччя можна оглянути унікальну відреставровану хату-граджу, пам’ятку дерев’яної гуцульської архітектури. Літературно-меморіальний музей І. Франка розміщений у колишньому будинку Василя Якіб’юка, в якому з 1906 р. по 1914 р. часто перебував Іван Франко. У 1960 р. у цьому будинку створено літературно-меморіальний музей Франка; його експозиція розташована у п’яти кімнатах. Тут зберігаються меморіальні речі, якими користувався Франко: ліжко, на якому спав письменник; стілець, на якому він сидів; столик, за яким працював; годинник, який висів у господаря за життя Франка; лавка, на якій сиділи Франкові гості. У музеї також є крісло-розкладачка, на якому відпочивав М. Коцюбинський. Цікавим експонатом є гуцульська піч, оздоблена кахлями роботи Олекси Бахматюка 1874 р. Музей гуцульської господарки «Хата - Гражда» – історико-архітектурна пам’ятка. У земельно-податкових книгах є записи про цю хату від 1858 р. У кінці ХІХ – поч. ХХ ст. тут проживали Палій і Параска Харуки. Часто до Харуків приходили І.Франко, Михайло Коцюбинський, Володимир Гнатюк, які відпочивали у Криворівні та збирали етнографічні матеріали. У 1964 р. хату-гражду було використано під час зйомок кінофільму «Тіні забутих предків». У 1993 р. споруду відреставрували і через рік під час Першого світового конгресу гуцулів тут було відкрито музей. Переїзд до с. Верховини. Оглядова екскурсія «Верховина (Жаб’є) – гуцульська столиця» з відвіданням приватного музею Гуцульського побуту етнографії та музичних інструментів Романа Кумлика. Приватний музей Романа Кумлика міститься у його власному будинку і організований на початку 2000-х років. Матеріали, що збиралися протягом 30 років, – предмети побуту, давній гуцульський одяг, знаряддя праці, грошові знаки різних часів та багато іншого, що дає уявлення про життя гуцулів. Але предметом особливої гордості господаря є колекція музичних інструментів. Він особисто і грає на кожному інструменті, серед яких скрипки, цимбали, коза, дримби, трембіти, роги; захоплююче розповідає про кожен з інструментів. В колекції особливо багато скрипок, зокрема скрипки-довбанки, прямокутна скрипка. У виконанні господаря туристи почують народні пісні, гуцульські співанки, і все це під його ж акомпанемент на цимбалах та інших інструментах. Кожна екскурсія імпровізована, і, відвідавши Музей кілька разів, Ви все одно почуєте від Романа Кумлика багато нового і цікавого про життя гуцулів, їхні важкі будні і яскраві свята, гострий гумор і самобутнє мистецтво. Поселення у садибах сільського туризму у с. Верховина. Вечеря в арт-колибі готельно-ресторанного комплексу «Гостинець» в с. Стоїще. |
|
ДЕНЬ 4. с. Верховина – с. Ворохта – с. Яблуниця - с. Лазещина – с. Кваси - м. Рахів – с. Ділове – с. Костилівка |
|
Сніданок. Переїзд за маршрутом с. Верховина – с. Ворохта – с. Яблуниця - с. Лазещина – с. Кваси - м. Рахів. Фотозупинка на Кривопільському перевалі (1031 м н.р.м.) – одному з найвищих в Україні. Фотозупинка на Яблуницькому перевалі (931 м н.р.м.). Відвідання сувенірного ринку. Зупинка у селі Кваси. Пішохідна екскурсія до джерел природної газованої води та каскадного Труфанецького водоспаду (висота падіння води - 36 м). Обід. Переїзд до с. Ділове у Центр Європи. Шпиль, встановлений на позначення географічного пупа Європейського континенту, відкривається несподівано за одним із поворотів гірської дороги. Кам'яний монумент встановлено на невеликому майданчику. Найдавніший і найскромніший із монументів був встановлений на цьому майданчику ще наприкінці 19 століття. Напис латиною на мармуровій дошці повідомляє, що в цьому місці перетинаються умовні лінії, які з'єднують найвіддаленіші пункти нашого континенту. Визначення географічної широти і довготи цієї точки, яку було визнано центром Європи, трохи більше століття тому здійснили вчені Віденської цісарсько-королівської академії наук Австро-Угорської імперії. За декілька метрів височіє ще одна відмітка європейського Центру - стела, покладена в цьому місці у 70-х роках минулого століття. Академія наук СРСР не надто довіряла обчисленням цісарських астрономів і географів, тож вирішила трохи посунути позначку. Огляд дерев’яної Успенської церкви 1750 р у с.Ділове. Переїзд с. Ділове – с. Костилівка Розміщення у приватних садибах Вечеря на березі р. Тиса з приготуванням бограчу на вогнищі. |
|
День 5. С. Костилівка - Солотвино – кордон - Сігету Мармацієй (Sighet) - Сапанта (Sapanta) - Сігету Мармацієй (Sighet) - Окна Шугатаг |
|
Переїзд за маршрутом с. Костилівка – с. Солотвино – кордон - Сігету Мармацієй (Sighet) - Сапанта (Sapanta). Маршрут завершується у селі Сапанті, яке розташоване дуже близько до кордону України. Сапанта (Sapanta) – унікальне село, яке відоме у Румунії та світі своїм “Веселим Кладовищем” або Cimitirul Vesel. Кладовище і його надгробні меморіальні пам`ятники – результат роботи місцевого різьбяра по дереву – Йоана Стан Патраса (Ioan Stan Patras), який вирізьбив перший дерев'яний надгробний пам`ятник ще у 1935 році. Пам`ятники унікальні тим, що кожен вирізьблений монумент має дотепну епітафію і доречний картинний опис, який змальовує один з найважливіших етапів з життя покійного. Покинувши Сапанту, група повертається в Сігету Мармацієї, по дорозі заїжджаючи в село Тіса (Tisa) (9 км). Обід у Тіса (Tisa). Сігету Мармацієй (Sighet) – невеличке прикордонне містечко, яке туристи можуть обійти всього за декілька годин. Оглядова екскурсія містом Сігету Мармацієй (Sighet) з відвідуванням відомої В'язниці Сігету і Музею ув’язнених Мислителів, Меморіального будинку Елі Візель (Elie Wiesel) та Марамуреського етнографічного музею, інших визначних пам'яток Сігету Мармацієй. Переїзд Сігету Мармацієй (Sighet) - Окна Шугатаг. Купання у термальних басейнах. Вечеря у Popasul din Deal. |
|
День 6. Окна Шугатаг - Вісеу де Сус – Долина Васер |
|
Сніданок. Переїзд за маршрутом Окна Шугатаг - Вісеу де Сус – Долина Васер. Паровий потяг у долині Васер. Туристи мають чудовий шанс взяти участь в унікальній подорожі паровим потягом по Долині Васер, яка розташована всередині Марамуреського регіону, і насолодитися величним ландшафтом і унікальним паровим потягом, який є одним з останніх в цілому світі. Долина Васер, де можна побачити єдиний дерев`яний потяг, який все ще функціонує в Європі, (цей потяг тягне по вузькій колії паровоз (760 mm)) перетинає гори Марамуреш всередині одного з найбільш диких та прекрасних ландшафтів Румунії. Поїздка паротягом «Моканіта» подібна на подорож в минуле: в долині немає покриття для стільникових телефонів (там функціонують тільки радіостанції), немає ніяких магазинів, чи умов для харчування та іншого виду послуг, тому покупки їжі та ін. туристам доведеться зробити перед мандрівкою в це чудове місце. Долина Васер знаходиться на межі з українським кордоном, і тому Вам знадобиться посвідчення особи або паспорт. Довжина річки Васер складає 62 кілометри, вона формує захоплюючу каньйоноподібну долину, де кручі змінюються лісами, насадженими ялицею та буками, ділянками лісу та джерелами мінеральних вод. Доступний пункт відправлення в Долину Васер – це місто Вісеу де Сус (Viseu de Sus), яке є також початковим пунктом для відправлення "Моканіти" (вузькоколійного паротяга), єдиний засіб перевезення в долині. Такий вид транспорту був побудований в 1930-1932 роках для транспортування деревини, поїзд все ще використовується для оригінального виду перевезення, привертаючи до себе увагу туристів з усього світу. В Долині Васер їздять декілька паротягів: найстаріший з них був збудований у 1910 («O&K»), за ним послідував інший, споруджений у 1921 році («Krauss») і 5 румунських паротягів, збудованих в м. Резіті в 1953-1955. На залізничній станції функціонують декілька тепловозів (випущені з 1960 по 1970), а також існують й інші транспортні засоби. Переїзд Вісеу де Сус - Окна Шугатаг. Купання у термальних басейнах. Вечеря у Popasul din Deal |
|
ДЕНЬ 7. Переїзд Окна Шугатаг - Вісеу де Сус (Viseu de Sus). Гора Фарсау (Farcau) – Озеро Віндерель (Vindirel) – Гора Міхайлечу (Mihailescu) |
|
Сніданок Переїзд Окна Шугатаг - Вісеу де Сус (Viseu de Sus). Ця природно-заповідна територія розташована поблизу населеного пункту Поеніле де Суб Мунте (Poienile de Sub Munte) з поверхнею, яка охоплює 150,00 га і має 1700 м у висоту. Це - природний заповідник четвертої категорії IUCN, створений у 1994 році як геологічний ландшафтний заповідник фауни, що контролюється Марамуреським Гірським Природним Парком, оскільки він був задуманий, як спеціальна область заповідника. Заповідник – гірський хребет з двома відомими вершинами (г. Фарсау, та г.Міхайлечу), має льодовиковий рельєф на північній (г. Фарсау) і східній стороні (Groapa Julii, Groapa Bologhii, Groapa Lupilor). Екскурсія на озеро Віндерель – найбільше льодовикове озеро Східних Карпат (1684 м н.р.м.). Озеро Віндерель (Vinderel) розташоване на сідловині гори, що розкинулась між двома вершинами. Це плоска область, яка злегка похила у напрямі заходу, де також розташовані й інші озера. Переїзд Вісеу де Сус - Окна Шугатаг. Вечеря у Popasul din Deal. Увечері або вранці наступного дня виїзд за маршрутом Окна Шугатаг – кордон – Солотвино. |
|
ДЕНЬ 8. Окна Шугатаг – кордон – Солотвино – м. Рахів – с. Ясіня – с. Татарів – м. Яремче |
|
Сніданок. Екскурсія у Карпатський біосферний заповідник з відвідуванням Музею екології гір (м. Рахів). КБЗ належить до найбільших та найцікавіших об’єктів природно-заповідного фонду України. Майже 2,5 відсотки території Карпатського регіону знаходиться під охороною заповідника, екосистеми якого віднесені до найцінніших на нашій планеті, і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Пішохідний маршрут лісопарком до мінерального джерела (0,5 км, 200 м угору) дозволяє ознайомитися з провідною науковою установою регіону – Карпатським біосферним заповідником, провести екскурсію в єдиний в Україні Музей екології гір та колекційною ділянкою, де зібрано безліч екзотичних, типових для Карпат та рідкісних видів рослин. Обід у кафе на території заповідника. Оглядова екскурсія містом Рахів «Гуцульський Париж». Переїзд м. Рахів - с. Татарів. Село Татарів – низькогірний курорт (750 м н.р.м.). Місцевий клімат допомагає лікувати легеневі хвороби. Перша згадка про село належить до XVIII ст. Завдяки унікальному мікроклімату село понад 200 років вважається курортом-оздоровчим центром. Ще за часів панування Австро-Угорщини та Речі Посполитої до села приїздили оздоровлюватись люди, які страждали астматичними та алергічними хворобами. Близьке розташування найбільшого в Україні курорту Буковель (12 км до села Татарів) приваблює в зимовий період багато любителів гірськолижного спорту. Розміщення у приватних садибах «Анастасія» та котеджі «Файний». ТІЦ с. Татарів, гостинна садиба «Анастасія» www.tatariv.info До послуг туристів проживання у комфортних номерах будинку та котеджу, 2-3 разове харчування. За додаткову плату користування телефоном, доступ до мережі Інтернет, прання речей, послуги няні, сауна, масаж. Транспортні послуги (легковий автомобіль), в т.ч. доставка з вокзалу і до витягів. Для дозвілля туристів – екскурсійні програми, сходження на високі Карпатські вершини, походи до високогірних озер, відвідування музеїв. Котедж «Файний», міні-готель «Прутець» http://prutets.karpaty.info Сучасний двоповерховий котедж на 6 номерів (12 місць). За додаткову плату прання та прасування речей; індивідуальне користування кухнею. Неподалік від садиби: сауна, прокат гірськолижного спорядження, прокат квадроциклів. До послуг туристів екскурсії у Ворохту, Яремче, Коломию, Косів, Рахів, у Манявський скит, на солені озера в Солотвино, на Говерлу та інші. Походи в гори, збирання грибів та ягід. Найближчі лижні траси з витягами – в Яблуниці, Ворохті та у гірськолижному комплексі «Буковель» (с. Поляниця). Традиційна гуцульська вечеря з дегустацією місцевих напоїв та настоянок на травах у свiтлицi гостинного двору «Анастасiя». Навчання гри на дримбi та фотосесiя в національному вбранні. |
|
ДЕНЬ 9. с. Татарів – м. Яремче – с. Манява – м. Івано-Франківськ |
|
Сніданок. Переїзд у м. Яремче. Місто Яремче розташоване в мальовничій улоговині між горами вздовж р. Прут. Перша історична згадка датується 1787 роком. Місто почало розвиватись після будівництва в 1894 році залізниці Станіслав – Яремче – Ворохта – Рахів. Залізниця прокладена у складних гірських умовах з численними кам'яними мостами, тунелями і є пам'яткою інженерного мистецтва. Вже з XIX ст. Яремче розвивається як курортне містечко, куди приїжджають відпочивати з Кракова, Львова, Відня та інших міст Європи. Територія міста належить до зони бальнеологічних курортів України з чудовими лісовими ландшафтами та чистим гірським повітрям. Яремче розташоване в центральній частині українських Карпат, охоплюючи частину Горган, Покутсько-Буковинських Карпат та Чорногори. Основною річковою артерією є Прут, витоки якого знаходяться на північних схилах Говерли на висоті 1750 метрів. В межах міста Яремче виявлено кілька джерел мінеральних вод типу «Нафтуся» та "Миргородська". Через Яремче проходить залізниця Львів - Івано-Франківськ – Рахів з відгалуженням у Делятині в бік Коломиї та Чернівців, а також автомобільна дорога Івано-Франківськ – Ужгород. Унікальними пам'ятками дерев'яної архітектури є церква Різдва Богородиці (XVIІ ст.) у Ворохті, церква Пресвятої Трійці (1868 р.) у Микуличині, церква Святого Пророка Іллі (1930 р.) у Дорі. Територія м. Яремче входить до складу Карпатського національного парку. Оглядова екскурсія містом Яремче з відвіданням водоспаду Пробій, сувенірних ринків, Візит-центру Карпатського національного природного парку. Водоспад «Пробій» висотою 8 м. Це живописний куточок природи на р. Прут з каскадом водоспадів. З двадцятиметрового мосту над водоспадом можна спостерігати, як Прут щосекунди скидає тонни води у створену самою природою тісну кам’яну чашу. Його висота дорівнює 8 м. Камінь Довбуша – Накопичення кам'яних брил піщаника утворюють вигадливі форми з терасами й печерами. Названа туристична атракція на згадку про народного месника Олексу Довбуша, що діяв тут в 1738-45 р. і був ватажком Галицьких опришків. Маршрут «Стежка Довбуша» бере початок у заповідному урочищі «Дрибка», пролягає між скелями до “Комори Довбуша”, виходить на хребет Горган Запрутський, робить замкнуте коло й приводить до початку маршруту. На проходження маршруту протяжністю 4 км. витрачається 3-4 години. Особлива зацікавленість викликає Камінь Довбуша по обидва боки автомобільної траси. Екотуристичний візит-центр в м. Яремче. У візит-центрі представлено експозицію природних експонатів та культурних артефактів Карпатського регіону. Надається інформація щодо розміщення, харчування та туристичних атракцій Яремчанського регіону. Тут розташована сувенірна крамниця та електронний інформаційний кіоск, а також зал з найсучаснішим обладнанням для конференцій та кінопоказів. Карпатський національний природний парк (площа 50,3 тис.га) створений для збереження типових для Чорногори та Горган гірських і долинно-річкових природних комплексів, цінних історичних, архітектурних та етнографічних пам’яток www.cnnp.yaremcha.com.ua. Церква Святого Пророка Іллі у селі Дора побудована на початку 20 ст. і належить до монастиря монахів Судитського уставу. Обід у колибі. Переїзд за маршрутом м. Яремче – с. Манява. Екскурсія у Манявський Скит та до Блаженного каменя. Найвизначнішим місцем с. Маняви є старовинний Манявський скит XVII століття, засновником якого є виходець із Афону монах Йов Княгиницький. Колись цей монастир підпорядковувався безпосередньо константино-польському патріарху. Скит – чоловічий Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир в селі Манява, заснований 1608 року вихованцями Афону Йовом Княгиницьким та Іваном Вишенським. 1621 року Манявський Скит отримав Грамоту Ставропігії від Константинопольського патріарха, що по суті означало пряме підпорядкування монастиря Константинополю, а це був унікальний випадок в історії православ'я. Право ставропігії надало сильного поштовху до розвитку монастиря. Вже в середині XVII ст. у Манявському Скиті перебувало понад 200 ченців. 1628 року на Київському соборі монастир отримав звання прота, тобто головуючого. Таким чином в підпорядкування Скиту попало 556 монастирів. Приблизно за кілометр на північний-схід від монастиря розташований «Блаженний камінь». Існує версія, що ще в XIII ст. сюди, до каменя, прийшли і оселились перші ченці. За легендою, монахи, тікаючи від монголо-татар, шукали нове місце для обителі, але довго не могли його знайти, тому що вода на новому місці повинна була мала такий же смак як і свячена вода, яку вони взяли з собою з попереднього монастиря. І лише біля «Блаженного каменю» таке місце було знайдено. Переїзд за маршрутом с. Манява – м. Івано-Франківськ. Завершення програми туру |
| << | 1 | 2 | 3 | 4 | >> |
