|
ДЕНЬ 4. Гора Фарсау (Farcau) – Озеро Віндерель (Vindirel) – Гора Міхайлечу (Mihailescu) |
|
Ця заповідна область розташована на адміністративній території населеного пункту Поеніле де Суб Мунте (Poienile de Sub Munte) з поверхнею, яка охоплює 150,00 га і має 1700 м у висоту. Це - природний заповідник, який належить до четвертої категорії IUCN. Він був створений в 1994 році як геологічний ландшафтний заповідник фауни, що контролюється Марамуреським Гірським Природним Парком, оскільки він був задуманий, як спеціальна область заповідника. Сходження на гору Фаркау. Фотографування вершини гори Шербан (1793 м) на Рахівщині, на яку туристи зійдуть на 6 день подорожі. Заповідник – гірський хребет з двома відомими вершинами (г. Фарсау та г.Міхайлечу), він має льодовиковий рельєф на північній (г. Фарсау) і східній стороні (Groapa Julii, Groapa Bologhii, Groapa Lupilor). Озеро Віндерель (Vinderel) розташоване на сідловині гори, яке розкинулось між двома вершинами. Це плоска область, яка злегка похила у напрямі заходу, де також розташовані й інші озера. Озеро Віндерель – найбільше льодовикове озеро Східних Карпат, розташоване на висоті 1 684 м н.р.м. Переїзд за маршрутом Вісеу де Сус (Viseu de Sus) – Сігету Мармацієй (Sighetu Marmatiei) – Окна Шугатаг |
|
ДЕНЬ 5. Переїзд за маршрутом Окна Шугатаг - Сігету Мармацієй (Sighetu Marmatiei) – кордон – Солотвино – с. Ділове |
|
Село Ділове знаходиться в Рахівському районі на автодорозі P 03 Хуст – Івано-Франківськ, в 15 км від м. Рахів. Маршрут починається з центру села, біля моста через річку Тиса. Слідувати маршрутом можна тільки за наявності паспорта і спеціального дозволу, виданого на кожного туриста. Мармароський масив, або ж Гуцульські Альпи (Рахівські гори) – це частина Мармаросько-Буковинської верховини, яка лежить у південній частині Рахівського району Закарпатської області. Більша частина Мармароського масиву лежить на території Румунії. Гірський хребет розділяє Україну і Румунію, оскільки ним пролягає кордон між цими країнами. Як правило, період цвітіння в субальпійському та альпійському поясах високогірних лук Мармарощини припадає на червень: схили цих гір вкриваються дивовижними різнобарвними квітами, більшість із яких занесені до Червоної книги України. Початок триденного походу з с. Ділове за маршрутом вздовж потоку Білий. Дорога, біля якої звивається бурхлива річка, виводить майже до підніжжя гори Піп Іван Мармароський (1936 м) – найвищої вершини Мармароського масиву, найважчим, у подорожі до якої є саме набір висоти. Різниця висот складає близько 1600 м по вертикалі. (Село Ділове знаходиться на висоті 350 м н.р.м., а висота гори Піп Іван Марамороський. – 1936 м). Зупинка на нічліг неподалік полонини Лисича, яка вкрита смарагдовою ковдрою із різноманітних трав, в будиночку Карпатського біосферного заповідника. Участь у полонинському житті: доїння овець та приготування сиру. Вечір біля багаття на полонині Лисича (1470 м н.р.м.) |
|
ДЕНЬ 6. Сходження на Піп Іван Мармароський та гору Шербан |
|
Від будиночку КБЗ до вершини Піп Івана Мармароського – 3,2 км радіального підйому, з набором висоти 400 м по вертикалі. Залишаючи позаду зону лісу, туристи потрапляють у різнокольоровий дивосвіт субальпійського поясу Мармароських гір. Суцільним килимом із різнобарвних квітів встелені всі схили та урвища Мармурових гір. Особливо вражає цвітіння «червоної рути» - рододендрону східно карпатського. І хоча, більша частина альпійських лук знаходяться на Чорногорі, але саме в Мармаросах вони найбільше збережені у своєму первісному вигляді. Піднімаючись на гору Піп Іван Марамороський, можна побачити наступні релікти:
Рожевий килим із рододендрону, ніжні квіти сон-трави, величезні плантації нарцису білосніжного – все це справляє неймовірні і особливі враження на туриста, який потрапив з міста в лоно недоторканої гірської природи. Останні 300 метрів проходять вузькою стежкою вздовж дуже крутого прірвистого схилу гори. Тут потрібна обережність і уважність, особливо в умовах поганої видимості. На самій вершині г. Піп Іван (1936 м н.р.м.) встановлений чотиригранний залізобетонний стовп заввишки близько трьох метрів. У декількох метрах від нього, в південному напрямі, починається територія Румунії. На відстані 3,5 км на північ - дві гори Берлебаска (1734 м н.р.м.) і Петрос (1781 м н.р.м.). Фотографування на вершині Піп Івану Марамороського. Перехід до гори – Шербан (1793 м). Від Піп Івана Мармароського до вершини гори Шербан – 4 км, або 2 години часу. Однак враження, які отримують туристи на цьому маршруті, запам’ятаються надовго. Справжня квіткова країна Гуцульських Альп, яка розкинулася на висоті майже 2000 м н.р.м. Гуцульські Альпи вражають своїми неймовірними гострими формами рельєфу. З-поміж заростей ялівцю та жерепу виринають величезні скелі. Вони гострими рядами, наче зуби велетенської акули, збігають по крутосхилах і губляться внизу, де до гір підступає лінія смарагдово-зелених смерекових лісів. Вузький і звивистий гребінь хребта по обидві сторони обривається крутими, а подекуди й прямовисними скелястими урвищами у бездонні гірські долини. Всі ці неймовірні ландшафти є результатом сходження льодовиків, котрі разом із собою відкраювали цілі шматки гір і хребтів, стягуючи їх у долини. З вершини гори Шербан (1793 м) відкриваються мальовничі панорами Румунських гір. Фотографування румунських гір Феркеу (1958 м) і Михайлек (1918 м), полонини на схилах гори Рипа (1710 м), на які туристи здійснювали сходження у Румунії під час 4 дня подорожі. Повернення на полонину Лисича. Вечеря на полонині. Переїзд автомобілем підвищеної прохідності до с. Ділове. Розміщення на нічліг у приватних садибах у одному з сіл Рахівського району (Лазещина, Кваси, Ясіня)/ |
|
ДЕНЬ 7. Гора Говерла – найвища вершина України. |
|
Переїзд за маршрутом с. Ділове – с. Лазещина – турбаза Козьмещик. Сходження на найвищу вершину Українських Карпат та всієї України – г. Говерла (2061 м). Гора Говерла (2061 м) – вища вершина Українських Карпат і всієї України. Загальна протяжність маршруту – 16 км, тривалість подорожі – до 8 годин. З вершини відкривається неповторна панорама як на Українські, так і Мармароські (Румунські) Карпати. Маршрут проходить усіма рослинними поясами Карпат від поясу хвойного лісу до альпійських лук. Туристи мають можливість побачити високогірні ландшафти, рідкісні ендемічні та реліктові рослини. Під час сходження з Говерли до турбази «Заросляк»: побачите каскади водоспадів, якими починається р. Прут у підніжжі Говерли та почуєте з уст гіда легенду про молодого хлопця Прута та красиву дівчину Говерлу. Переїзд за маршрутом Заросляк – Верховина. Розміщення у приватних садибах с-ща Верховина. Вечеря за участю троїстих музик. |
|
ДЕНЬ 8. Високогірна метеорологічна обсерваторія на горі Піп Іван Чорногірський (2028 м) |
|
Виїзд в с. Дземброня до підніжжя г. Піп Іван (2028 м). Гора Піп Іван – відома чи не кожному історична карпатська гора, вершина якої увінчана руїнами будівлі старої польської обсерваторії. Піп Іван – третя за висотою вершина України, маршрут на неї цікавий, але складний. Перепад висот складає понад 1200 метрів, тривалість подорожі 10-12 годин, протяжність – 22 км. Туристи матимуть можливість побувати на декількох карпатських полонинах, побачити унікальні каскади водоспадів під горою Смотрич, оглянути природні кам’яні скульптури гори Вухатий камінь і саму споруду колишньої польської обсерваторії. Крім того туристи побувають ще на двох вершинах Чорногори: г. Смотрич (1898 м) та г. Вухатий Камінь (1854 м), побачать рідкісні рослини Карпат, занесені до Червоної книги України. На маршруті багато панорамних точок, звідки можна зробити унікальні світлини гір. Повернення в Верховину. |
|
ДЕНЬ 9. Переїзд за маршрутом Верховина – Яремче – Івано-Франківськ, або Верховина – Косів – Коломия – Івано-Франківськ |
|
У кожному з зазначених населених пунктів проводяться оглядові екскурсії з відвідуванням найцікавіших пам’яток історії та культури. Завершення програми туру в залежності від місця відправлення туристів додому. |
| << | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | >> |
