Чивчинські гори (інша назва –Чивчини) –гірський масив у південно-східній частині Українських Карпат у межах Верховинського районуІвано-Франківської області.
Розташовані в північно-східній частині Мармароського масиву. На північному заході межують з Гуцульськими Альпами. На сході межують з Гринявськими горами і формують виразний хребет, що простягається на близько 40 км з північного заходу на південний схід – від гори Стіг до гори Гнатася, між долинами річок Чорний Черемош (на північному сході) і Васер та Рускова (на південному заході). Найвища вершина –базальтова гора Чивчин (1769 м); на узбіччях виступають подекуди вапнякові скелі.
Чивчинські гори складаються з кристалічних сланців, гнейсів, мармуру та пісковиків. Переважають скелясті, іноді льодовикові, форми рельєфу. Північні схили досить розчленовані долинами приток Чорного Черемошу та верхів'їв Білого Черемошу. У горах є майже незаймані ліси (до 1300 м – букові, до 1500 м – ялинові), добре зберігся пояс криволісся, менш виражені субальпійські луки. Вершинами головного хребта масиву проходить українсько-румунський кордон.
Гринявські гори (інші назви – Гриняви, Гринявський хребет) – гірський масив в Українських Карпатах, на півдні Івано-Франківської області, у межиріччі Чорного та Білого Черемошу. З півночі прилягає до Верховинсько - Путильськогонизькогір'я, на півдні межує зі східною частиною Мармароського масиву.
Найвища вершина Гринявських гір –Баба Людова (1590 м). До Гринявських гір входять хребти: Пневе (Пнів'є), Прилучний, Озирнинський, Ватонарка. Гребенева лінія Гринявських гір звивиста, з численними вершинами: Розтоцька (1527 м), Листувата (1525 м), Скупова (1583 м), М'ясний Приступ (1581 м), Тарниця (1553 м), Оглєнда (1463 м) та інші. Західні схили гір короткі та круті, східні – пологі й низькі. Гори до висоти 1350-1400 м вкриті переважно хвойними лісами (ялина, ялиця), вище –полонини. Район випасного тваринництва, значно заселений (здебільшого в північній частині), проте порівняно важкодоступний. Розвивається зелений туризм і екотуризм.
Карпатський біосферний заповідник (http://cbr.nature.org.ua) є одним із найбільших природоохоронних, науково-дослідних та еколого-освітніх центрів в Україні. Входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. У 2007 р. у складі номінації «Букові праліси Карпат» ввійшов до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Розташований на територіях Виноградівського, Хустського, Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області. Адміністрація розміщена в м. Рахів.
Біосферний заповідник репрезентує все природне та ландшафтне різноманіття Українських Карпат – від Закарпатського передгір’я до субальпійського та альпійського поясів. В його межах знаходиться гора Говерла та інші найвищі вершини Українських Карпат (Петрос, Бребенескул, Ребра, Гутин-Томнатик, Поп Іван Мармароський, Близниці, тощо), Географічний Центр Європи, найбільші в Європі ділянки букових та буково-ялицево-смерекових пралісів, знаменита Долина нарцисів, найбільші карстові печери Українських Карпат, багато інших унікальних природних і культурних об’єктів.
Національний природний парк «Синевир». Народження НПП «Синевир» пов'язане з унікальним за своєю красою гірським озером зі співзвучною назвою Синевир. Унікальність природи цього куточку Карпат полягає в її неповторності і естетичній цінності ряду об’єктів, зокрема озер Синевир і Озірце, болотних угідь Глуханя і Замшатка, гір Стримба і Негровецьwww.synevir.karpat.org.
На території Парку розроблені і успішно функціонують 3 екологічні стежки («Музей лісосплаву – Озірце (Дике озеро)», «Колочава», «Синевирське озеро»), 2 науково-пізнавальні стежки («Кичера», «Березовець»), 6 туристичних маршрутів («Синевирський перевал – г. Кам’янка – Синевирське озеро», «Остріки – Плотина», «Лінія Арпада», «Колочава – г. Стримба», «Остріки – г. Гребінь», «Сфагнове болото Гуханя – г. Косий Верх»).
Об’єктом уваги відвідувачів також стають давні дерев’яні церкви – пам’ятки архітектури місцевої етнічної групи бойків. Детальніше про унікальну природу і культурну спадщину регіону відвідувачів знайомить екологічний візит-центр національного природного парку «Синевир», який розкинувся в урочищі Остріки, поблизу адміністративного будинку парку.
