На головну
ПОШУК
українськоюenglish
 
Про регіон Карта регіону Природні ресурси Історія Культура, звичаї та традиції Транспортне сполучення Заклади харчування Приватні сільські садиби Види туризму Унікальні туристичні об’єкти Корисна інформація для туриста
 
Тур

Чивчинські гори (інша назва –Чивчини) –гірський масив у південно-східній частині Українських Карпат у межах Верховинського районуІвано-Франківської області.

 

Розташовані в північно-східній частині Мармароського масиву. На північному заході межують з Гуцульськими Альпами. На сході межують з Гринявськими горами і формують виразний хребет, що простягається на близько 40 км з північного заходу на південний схід – від гори Стіг до гори Гнатася, між долинами річок Чорний Черемош (на північному сході) і Васер та Рускова (на південному заході). Найвища вершина –базальтова гора Чивчин (1769 м); на узбіччях виступають подекуди вапнякові скелі.

 

Чивчинські гори складаються з кристалічних сланців, гнейсів, мармуру та пісковиків. Переважають скелясті, іноді льодовикові, форми рельєфу. Північні схили досить розчленовані долинами приток Чорного Черемошу та верхів'їв Білого Черемошу. У горах є майже незаймані ліси (до 1300 м – букові, до 1500 м – ялинові), добре зберігся пояс криволісся, менш виражені субальпійські луки. Вершинами головного хребта масиву проходить українсько-румунський кордон.

 

Гринявські гори (інші назви – Гриняви, Гринявський хребет) – гірський масив в Українських Карпатах, на півдні Івано-Франківської області, у межиріччі Чорного та Білого Черемошу. З півночі прилягає до Верховинсько - Путильськогонизькогір'я, на півдні межує зі східною частиною Мармароського масиву.

 

Найвища вершина Гринявських гір –Баба Людова (1590 м). До Гринявських гір входять хребти: Пневе (Пнів'є), Прилучний, Озирнинський, Ватонарка. Гребенева лінія Гринявських гір звивиста, з численними вершинами: Розтоцька (1527 м), Листувата (1525 м), Скупова (1583 м), М'ясний Приступ (1581 м), Тарниця (1553 м), Оглєнда (1463 м) та інші. Західні схили гір короткі та круті, східні – пологі й низькі. Гори до висоти 1350-1400 м вкриті переважно хвойними лісами (ялина, ялиця), вище –полонини. Район випасного тваринництва, значно заселений (здебільшого в північній частині), проте порівняно важкодоступний. Розвивається зелений туризм і екотуризм.

 

Карпатський біосферний заповідник (http://cbr.nature.org.ua) є одним із найбільших природоохоронних, науково-дослідних та еколого-освітніх центрів в Україні. Входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. У 2007 р. у складі номінації «Букові праліси Карпат» ввійшов до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Розташований на територіях Виноградівського, Хустського, Тячівського та Рахівського районів Закарпатської області. Адміністрація розміщена в м. Рахів.

 

Біосферний заповідник репрезентує все природне та ландшафтне різноманіття Українських Карпат – від Закарпатського передгір’я до субальпійського та альпійського поясів. В його межах знаходиться гора Говерла та інші найвищі вершини Українських Карпат (Петрос, Бребенескул, Ребра, Гутин-Томнатик, Поп Іван Мармароський, Близниці, тощо), Географічний Центр Європи, найбільші в Європі ділянки букових та буково-ялицево-смерекових пралісів, знаменита Долина нарцисів, найбільші карстові печери Українських Карпат, багато інших унікальних природних і культурних об’єктів.

 

Національний природний парк «Синевир». Народження НПП «Синевир» пов'язане з унікальним за своєю красою гірським озером зі співзвучною назвою Синевир. Унікальність природи цього куточку Карпат полягає в її неповторності і естетичній цінності ряду об’єктів, зокрема озер Синевир і Озірце, болотних угідь Глуханя і Замшатка, гір Стримба і Негровецьwww.synevir.karpat.org.

 

На території Парку розроблені і успішно функціонують 3 екологічні стежки («Музей лісосплаву – Озірце (Дике озеро)», «Колочава», «Синевирське озеро»), 2 науково-пізнавальні стежки («Кичера», «Березовець»), 6 туристичних маршрутів («Синевирський перевал – г. Кам’янка – Синевирське озеро», «Остріки – Плотина», «Лінія Арпада», «Колочава – г. Стримба», «Остріки – г. Гребінь», «Сфагнове болото Гуханя – г. Косий Верх»).

 

Об’єктом уваги відвідувачів також стають давні дерев’яні церкви – пам’ятки архітектури місцевої етнічної групи бойків. Детальніше про унікальну природу і культурну спадщину регіону відвідувачів знайомить екологічний візит-центр національного природного парку «Синевир», який розкинувся в урочищі Остріки, поблизу адміністративного будинку парку.

 

<< 1 2 3 4 5 6 7 >>
 
Цей веб-портал розроблений у рамках проекту «Гармонізація розвитку туризму в сільській місцевості Карпатського регіону» за підтримки Європейського Союзу. Його зміст є предметом відповідальності Асоціації економічного розвитку Івано-Франківщини і зовсім не відображає погляду Європейського Союзу.